| Depuis le 18 août 2010, vous devez être identifié pour éditer des pages dans Rodovid (excepté Rodovid Engine). |
Ян Томаш Христофорів син Дрогоєвський n. 1535 d. 12 novembre 1605
Un article de Rodovid FR.
| Clan | Дрогоєвські |
| Sexe | masculin |
| Identité complète | Ян Томаш Христофорів син Дрогоєвський |
| Parents | |
Évènements
1535 naissance:
naissance enfant: ♂ Николай Мартин Дрогоевский [Дрогоевские]
mariage: ♀ Ядвига Николаева-дочь Гербурт [Гербурты]
12 novembre 1605 décès: Перемышль, Речь Посполита, вбитий
Notes
Первые письменные упоминания о городке Краснополе (Краснополь) - именно так когда именовались Нижанковичи - датируются 1377 – 1378 годами. В 1431 году поселение получило статус города с польским правом, а в 1448 году польский король Казимир Ягайлович, ссылаясь на предыдущие привилегии, перевел город на Магдебургское право. В 1251 году он основал римско-католический приход и предоставил разрешение на строительство костела.
Поскольку замка в Нижанковичах не существовало, его роль выполнял оборонный костел, который защищал местных жителей от различных пришельцев: татар, молдаван, турок. Кроме татар, которые разрушили город в 1524 и 1624 годах, город грабили перемышльский староста Томаш Дрогойовский в 1601 году, владелец соседнего Добромиля Ян Счастный Гербурт в 1607 году и Юрий II Ракоци в 1657 году. В 1540 году костел был отстроен после татарских нападений и освящен под титулом Пресвятой Троицы, Непорочного Зачатия Пресвятой Девы Марии, св. Мартина Николая и Варвары.
Що до референдарського суду й комісарських слідств і постанов, то полишаючи йа боці їх бюрократичну повільність,брак екзекутиви й авторитету, піднесу, що вони складали сяз таких же державців, які хиба були б ангелами, а не людьми,щоб могли вповнї зійти з свого становища й глянути на селянську справу з боку. Досить нпр. сказати, що оден з найбільше ославлених в селянських скаргах дерунів, перемишльський староста Дрогойовский був сам референдарем — отжечленом того апеляційного трибуналу для селянських справ.Але при тім всім — всеж таки переважна більшість рішень правительства, комісарів, референдарського суду випадалана користь селян. Занадто вже форсовно і брутально розвивалася панщинна самоволя. Та сї рішення, як ми вже мали нагодубачити, переважно розбивали ся о непослух державців і їхурядників, що іїнорували королівські унімнення, або наівть по-зволяли собі згірдно про них відзивати ся. „Заходи й скаргинаших підданих з держави твоєї, писав король до того Дрогойовского, так уже нам наприкрили ся, що були б ми дужераді і хотіли, аби вони раз ^кінчили ся, тому наказуємо і пильнопригадуємо, аби рішення і постанови всі наші теперішні, постановлені в справах з підданими в Кракові в приеутности твоїйі тобою прийняті, були виконані тобою“.
des grands-parents aux petits-enfants
