| Depuis le 18 août 2010, vous devez être identifié pour éditer des pages dans Rodovid (excepté Rodovid Engine). |
Иван Федорович Булюбаш (Булук-Баша)
Un article de Rodovid FR.
| Clan | Булюбаши |
| Sexe | masculin |
| Identité complète | Иван Федорович Булюбаш (Булук-Баша) |
| Parents | |
Évènements
naissance enfant: ♂ Михаил Иванович Булюбаш [Булюбаши]
naissance enfant: ♀ N. Ивановна Булюбаш (Слюз) [Булюбаши]
naissance enfant: ♂ Демьян Дементий Иванович Булюбаш [Булюбаши]
mariage: ♀ Агафия Самойловна Самусь (Булюбаш) [Самуси]
1683 - 1696 service militaire: казацкий полковник на Правобережной Украине
1696 service militaire: сотник Чигрин-Дубравский Лубенского полку
1706 - 1709 service militaire: сотник Чигрин-Дубравский Лубенского полку
1713 service militaire: знатный войсковый товарищ и Лубенький полковой хорунжий
1722 service militaire: наказной полковник Лубенский
1735 - 1737 service militaire:
1740 service militaire: значковый товарищ Лубенского полку
Notes
З Правобережної шляхти, скоріш за все татарського чи турецького походження (про що свідчить первісне його прізвище Булук-Баша, яке пізніше трансформувалося в Булюбаш). Займав уряд козацького полковника на Правобережжі на службі в Речі Посполитій. Разом зі своїм полком став учасником знаменитої битви під Віднем на боці короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського проти турків (12.9.1683), згодом перейшов на Лівобережну Україну й осів у Лубенському полку, займаючи там уряди сотника, прлкового хорунжого, значного військового і значкового товариша та навіть наказного полковника. Далекий родич відомого українського композитора Миколи Лисенка.
З давен місцеві сотники мали лише с. Гусине. Ще перед своїм урядуванням «от 1698 осадил на вольном... степу перво хуторами, которых поселители были перво Горбы Сидоры и Гриньки». Згодом хутори розрослись, стали селами і власністю Булюбаша. Сотник чигриндубравський (1696, ? - 1706 - 1709 - ?, ? - 1735 - 1737). 22 січня 1713 р. отримав підтвердження на сс. Горби і Гриньки від полковника Савича. В Любарському монастирі поминався його рід. У 1735 р. Петро Кривець з зятем Хомою Кривичем продали йому дідівські і батьківські кривичевські грунти з лісом. В Чигириндубравській сотні точилася боротьба між Булюбашами і «чужестранным человеком» Олександром Бутовським. 21 грудня 1735 р. викупив кривичевські грунти у Петра Кривця і його зятя Хоми Кривича. Проживав у м. Жовнині.
Гриньки основаны в начале 18 ст. сотником Иваном Булюбашем. В 1756-1769 годах село входило в состав Жовнинской сотни Лубенского полка и принадлежало его сыну Демьяну Булюбашу. Когда в 1781 году Гриньки вошли в состав Городищенского уезда Киевского наместничества, здесь было 103 двора. В 1789 году Гриньки вошли в состав Градижского уезда Екатеринославской губернии, а с 1796 года стали относиться к Кременчугскому уезду Малороссийской губернии (с 1802 – Полтавской). В 1859 году в селе было 189 дворов, 1245 жителей.
des grands-parents aux petits-enfants
service militaire: 1724, наказний сотник Сенчанський Лубенського полку
service militaire: 1731, [[значковий товариш]] Лубенського полку
service militaire: mai 1732 - 1738, Лубенський [[полковий хорунжий]]
service militaire: 1738 - 1740, Лубенський [[полковий осавул]] (перший)
mariage: ♀ Пелагея (Параска) Семеновна Слюз (Билецкая-Носенко)
service militaire: avant 1733, [[бунчуковий товариш]]
service militaire: 1738 - 1761, Прилуцький [[полковий осавул]]
décès: 1761
service militaire: 1761, абшитований [[полковий суддя]]
