| Depuis le 18 août 2010, vous devez être identifié pour éditer des pages dans Rodovid (excepté Rodovid Engine). |
Пилип Зіновійович Голуб
Un article de Rodovid FR.
| Clan | Голуби |
| Sexe | masculin |
| Identité complète | Пилип Зіновійович Голуб |
| Parents
♂ Зиновій Богдан Олефірович Голуб (Олефірович) [Голуби] d. 1625 | |
Évènements
naissance enfant: ♂ Григорій Пилипович Голуб (Филипов) [Голуби]
Notes
Сам О. Голуб мавсина Зиновія-Богдана9. Про нього до цього часу зберігся переказ в с. Віль-ховець Богуславського р-ну Київської обл., де знаходиться «Олиферів яр»10.Відомо, що Зиновій був шляхтичем, жив в Черкасах та помер до 1625 р.У цьому році у «помяннику» Межигірського монастиря згадується і йогодружина Мотрона та два сини — Мануйло й Пилип11. Син Голуба, вірогідно,родового прізвища не носив. Нагадаємо, що на початку XVII ст. козаки, якіперебували під загальною «боніцією», все частіше починали вживатипрізвиська. Так, О. Голуб в джерелах фіксується як «Стеблівець», «Черняк»,«Оліваріус де Марконес», а в більшості випадків просто по імені.Нагадаємо, що не відоме прізвище самого гетьмана П. Сагайдачного, лишепрізвисько, ім’я та по-батькові. В цей час серед козацтва стає поширенимвживати ім’я та по-батькові, які швидко почали витісняти родові прізвища.Так, в Реєстрі Війська Запорозького 1649 р. нема Івана Богуна, який вписа-ний, найвірогідніше, саме за патронімом12. Подібні непоодинокі випадкиіснували в козацько-старшинському середовищі майже до ХІХ ст.13 Тожможна говорити про ймовірність того, що Зиновій Голуб користувався пат-ронімом «Олиферович» («Олефірович»).
Чи були двоє його синів «Занкевичами», невідомо. Проте так називавсятретій син Зиновія Олиферовича — Константин Занкевич, який у різний часв документах згадується, як: Костин Занькович, Костюк Стебляна та КостСтеблинін14. Костянтин Зиновійович Голуб відомий за участю у козацькомупосольстві 1627 р. до короля15, повстанні 1637 р.; у 1638 р. він був чиги-ринським отаманом16. За часів козацької революції К. Занкович належав доКам’янобродської сотні Білоцерківського полку, а коли з неї виділиласьНасташська сотня, перейшов до неї. На 1654 р. К. Занкович-Стеблинін —осавул Насташської сотні17, а серед її козаків записано і його сина —Олифера (Оліфера) Зінченка. На деякий час містечко Насташка стало своє-рідним сімейним центром для Голубів: там гетьман зосереджував поко-зачену шляхту, з якої формувався його особистий почет18. Тож в місті, як і всамому полку, до шляхти чи колишніх реєстровців з пропольської партіїставились лояльно. Серед шляхти м. Насташка в 1654 р. значився «ДанилоМихалов с(ы)н Занківич» — праправнук гетьмана Голуба. Батьком ДанилаЗанкевича був корсунський полковник «Михайло Мануйлович з Стебльова»,відомий своєю участю у підписанні 1638 р. «Ординації Війська Запорозь-кого», а 1649 р. він був рядовим козаком Куришкової (Стеблівської) сотні.Цей Михайло Мануйлович був сином Мануйла Зиновійовича Голуба.
Повернемось до дітей Зиновія Оліфіровича. Третій син гетьманича —Пилип31 — мав сина Григора, який зафіксований разом із своїм дядькомКостянтином Занковичем у Насташській сотні. Григорій Пилипович Голуб,записаний московськими писарями як «Филипов», був хорунжим в зга-дуваній сотні, а його син Іван Грещенко — сотенним писарем32 *
des grands-parents aux petits-enfants
