| Depuis le 18 août 2010, vous devez être identifié pour éditer des pages dans Rodovid (excepté Rodovid Engine). |
Данило Остапович Виговський d. 30 novembre 1659
Un article de Rodovid FR.
| Clan | Виговські |
| Sexe | masculin |
| Identité complète | Данило Остапович Виговський |
| Parents
♂ Євстафій Ігнатійович Виговський [Виговські] d. 1663 | |
Évènements
naissance enfant: ♂ Василь Данилович Виговський [Виговські]
naissance enfant: ♂ Юрій Данилович Виговський [Виговські] d. 1673
mariage: ♀ Елена Богдановна Хмельницкая (Выговская) [Хмельницкие] d. 1668
30 novembre 1659 décès: Калуга, царство Руське
Notes
ДАНИЛО ОСТАПОВИЧ, другий син Остапа Гнатовича, приєднав ся, як і Іван, до повстання Хмельницького. У 1654 р. їздив до Москви послом гетьмана Богдана. Став Биховським полковником у 1655 р. й наказним гетьманом у 1655—58 роках. У 1655 році відзначився взявши Люблин.
Після Переяславської угоди, він дістав царську грамоту на При луку, Бориспіль, Баришевку, Воронков, Басань, Білгородець та Ро жево. Цар тоді щедро обдаровував визначних старшин українськими землями, прихиляючи їх до себе.
На соймі у 1659 р. він дістав добра Смілу (Тасмин), Константинш, Баклю та Орловець правом дідичним. (Vol. Legum, том IV, фоліо 635 та 648).
Данило був одружений з донькою гетьмана Богдана, Оленою Хмельницькою. 26. X. 1659 р. корсунський полковник Яків Петренко заарештував Данила Виговського у Лисянах та передав його моска лям. Тодішній гетьман Юрій Хмельницький (був обраний гетьманом на раді у Переяславі у жовтні 1659), який прилучився до Москви, прохав царя, щоб «яко милостивьій Государь» Данилові «милость оказать изволиль», але спізнився. Данила Виговського повезли до Москви і він захворів по дорозі. «Ноября вь ЗО числ'Ь на дорогЬ, OT^btxaBb оть Калуги 10 версть, онь умер».7 Поховали його у селі Горнем. Незабаром цар наказав тіло вирити й передати Юрієві Хмель ницькому, а сам висловив йому співчуття.
В 1655 році наказний гетьман козацьких військ у спільному українсько-московському поході проти Речі Посполитої. Під час облоги і здобуття Любліна не дозволив Петру Потьомкіну руйнувати місто і нищити жителів.
Після смерті Богдана Хмельницького виступив проти Москви. За наказом гетьмана Івана Виговського зробив невдалу спробу вигнати з Києва московську залогу на чолі з воєводою Ю. Барятинським. Потрапив у московський полон. Закатований на допиті під Калугою 30 листопада 1659 року (понівечене тортурами тіло видали рідним). Його родові маєтки були конфісковані польською владою.
Біографія Данила заслуговує на окреме дослідження. Ще на початку 50-х років XVII ст. він одружився з дочкою Богдана Хмельницького Катериною й тим ще тісніше зв'язав між собою два славних українських роди. Будучи хоробрим і талановитим воєначальником, він у 1655 р. займав ранг бихівського полковника та наказного гетьмана (саме тоді українські війська під проводом Данила Виговського взяли Люблін). Загинув 1659 р., потрапивши в полон до російських військ. Його піддали жорстоким тортурам (залили розпеченим свинцем очі), й він прийняв мученицьку смерть. Щоправда, деякі джерела свідчать, що Данило помер від ран на шляху до сибірського заслання.
des grands-parents aux petits-enfants
♂ Іван Остафійович Виговський mariage: ♀ Олена Богданівна Стеткевич (Виговська)
titre ou distinction: 26 août 1657 - 28 septembre 1659, Держава Війська Запорізького, Гетьман Війська Запорізького
décès: 17 mars 1664, Ольховець, Держава Війська Запорізького
titre ou distinction: 1658, Украина, генеральный обозный
